Комунальний заклад загальної середньої освіти гімназія №8 Жовтоводської міської ради


запам'ятати

 



Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія

Поради батькам, учителям

 

Поради  психолога

 

Головним завданням діяльності психолога у школі є забезпечення нормального процесу психічного становлення дитини, тому психологічна робота організована насамперед відповідно до інтересів учнів. Ми розвиваємо його особистість, орієнтуючись на положення гуманістичної педагогіки і психології про особистісно-рівноправний характер взаємодії між дитиною та дорослим, право кожної дитини на самовизначення. Адже коли вчитель оцінює особистість учня, спираючись тільки на власний досвід та інтуїцію, без достатньої кількості інформації, це може заважати виявленню справжніх причин труднощів у навчанні і вихованні, виникненню комунікативних проблем. Тому психологічне вивчення індивідуальних особливостей кожного учня є важливим завданням, для вирішення якого використовуються різноманітні методи психологічного обстеження. 

Діяльність психолога організована таким чином, що враховуються можливості і резерви учня на кожному віковому етапі, у всіх ланках (початковій, середній, старшій школі).

 

Шляхи подолання стресу

1. Тілесне напруження або розслаблення

Будь-яка фізична робота, заняття фізкультурою, спортивні ігри, релаксація, аутотренінг, сон, вправи для дихання, гаряча ванна, контрастний душ.

2. Переживання емоцій, пов'язаних зі стресом

Плач, безпечне для оточуючих вираження свого гніву (побити подушку), а також сміх (перегляд комедійних передач, виступів гумористів тощо).

3. Самоаналіз або ментальне реагування

Аналіз того, що відбулося, усвідомлення стереотипів своєї поведінки, своїх реакцій на події життя, усвідомлення обмежувальних переконань, зосередження на позитивному боці складної ситуації, пошук її сенсу («Чого мене навчає ця ситуація?»), медитації.

4. Словесне реагування

Розповідь іншій людині про свої проблеми, про пережиті в минулому ситуації, про свої нинішні переживання.

 

Коли дитина поводиться агресивно

1. З'ясуйте для себе, у яких ситуаціях, з ким та де дитина поводиться агресивно. Тоді Вам легше буде зрозуміти причини такої поведінки.

2. Навчайте дитину висловлювати свої почуття й потреби відкрито. Гнів та агресивність - це нормальні природні почуття. Головне те, як ми сприймаємо та виражаємо їх. Традиційно ми привчаємо дітей стримувати свої гнів та агресивність. І коли ці почуття виникають, дитина навчається їх ховати, відчуваючи сором і провину.

3. Установіть чіткі та незмінні норми поведінки. Переконайтеся, що дитина розуміє: ворожі, агресивні дії неприпустимі ніколи.

4. Пам'ятайте, що ваші дії для дитини - основний взірець для наслідування. Ваша поведінка може бути уроком того, як можна одержувати те, що хочеш, не звертаючись до нападів, тиску, погроз чи бійок.

Це тільки деякі поради. Спробуйте скористатися ними або знаходьте свої. Не впадайте у розпач, якщо щось не виходитиме. З часом у вас буде виходити краще і краще. Усе у ваших руках. Від вас залежить, залишиться все по-старому чи зміниться на краще.

 

 

 

ШАНОВНІ БАТЬКИ

 

Хотілося, щоб ми частіше замислювалися над вихованням дітей. Якими ми хочемо їх виховати? Для чого, заради чого?

       Принцип мистецтва виховання такий: діти повинні виховуватися не для сьогодення, а для майбутнього. Можливо, так покращиться рід людський.

      У складних для сучасної сім’ї умовах найбільше потерпають діти. Тому слід шукати підходи до виховання дитини як індивідуальності, створювати таке середовище, в якому вона активно розвиватиметься.

 

Чи готова дитина до школи ?

Тест

 

   ·         Чи хоче Ваша дитина йти до школи?

·         Чи думає Ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?

·         Чи може Ваша дитина самостійно сидіти над якоюсь справою, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?

·         Чи Ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?

·         Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?

·         Чи може Ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?

·         Чи вміє вона відміняти іменники за числами?

·         Чи вміє Ваша дитина читати по складах або цілими словами?

·         Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і назад?

·         Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?

·         Чи правильно, що Ваша дитина має тверду руку?

·         Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

·         Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?

·         Чи може вона зібрати пазли з п’яти частин за хвилину?

·         Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

·         Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?

·         Чи любить Ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?

·         Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

   Кожна позитивна відповідь оцінюється в 1 бал. Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту.  Отже, якщо їх:

   15 – 18 – дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;

   10 – 14 – ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли “ні”, підкажуть Вам, над чим іще потрібно попрацювати;

   9 і менше – почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє.

   Результати можуть Вас розчарувати. Але пам’ятайте, що всі ми – учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи – це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані Вами для розвитку дитини, легко і весело можна виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом – з усіма, хто має вільний час і бажання навчатися разом з дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини.

 

 

У цьому допоможуть деякі психолого-педагогічні рекомендації:
  1. Любіть свою дитину такою, якою вона є, а не за її досягнення та успіхи.
  2. Не порівнюйте її з іншими дітьми, а порівнюйте з самою собою (такою, якою вона була вчора і, можливо, буде завтра).
  3. Не сваріть дитину в присутності чужих людей. На скарги з боку оточення відповідайте: «Дякую, ми вдома обов’язково поговоримо на цю тему».
  4. Засуджуйте не саму дитину, а вчинок.
  5. Навчіть дитину розповідати про свої проблеми. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації. Щиро цікавтеся її думкою.
  6. Спілкуйтеся з дитиною. Нехай вона розповість вам, як провела день. Слухайте уважно , ставте запитання.
  7. Залучайте дитину до обговорення сімейних проблем, вислуховуйте та обговорюйте її думку.
  8. Не формуйте взаємини на заборонах. Пояснюйте причини ваших вимог.
  9. Не карайте дитину під час хвороби, їжі, гри, роботи, після падіння, бійки, сну, у всіх випадках, коли щось не вдається, коли ви стомилися, схвильовані. Психіка людини у цих випадках особливо вразлива, реакції непередбачувані.
  10. Пам’ятайте, що дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата. Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів і щастя вам і вашим дітям!

Батьки, діти, вчителі – нероздільний трикутник. І тому ми, співпрацюючи з батьками, навчально-виховний процес спрямовуємо на виховання щасливої дитини.

 

Ви повинні знати

 

З ким приятелює ваша дитина.

Де проводить вільний час.

Чи не пропускає занять в школі.

В якому вигляді або стані повертається додому.

 

Ви зобов’язанні помітити і відреагувати, коли:

 

В домі з’явилися чужі речі (з’ясуйте, чиї вони).

В домі чути запах паленої трави або синтетичних речовин (це може свідчити про куріння сигарет із наркотичними речовинами)

В домі з’явилися голки для ін’єкцій, часточки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд (це може свідчити про вживання наркотичних речовин).

В домі з’явилися ліки, які діють на нервову систему і психіку (з’ясуйте, хто і з якою метою їх використовує).

В домі надто часто чути запах засобів побутової хімії – розчинників, ацетону тощо (це може свідчити про захоплення дітей речовинами, які викликають стан одурманювання).

Відбулася швидка зміна зовнішнього вигляду та поведінки дітей: порушилась координація рухів, підвищилась збудженість або в’ялість, з’явилися сліди від уколів на венах, розширення зіниць тощо (це може свідчити про вживання дитиною наркотичних речовин).

 

Не дозволяйте дітям та підліткам:

 

Йти з дому на довгий час.

Ночувати у малознайомих для вас осіб.

Залишатися надовго вдома без нагляду дорослих родичів на тривалий час вашої відпустки.

Знаходитися вночі і пізно ввечері на вулиці, де вони можуть стати жертвою насильницьких дій дорослих.

Носити чужий одяг.

Зберігати чужі речі.
 

Шлях до серця дитини

 

Дітям необхідна любов батьків – це одна з найголовніших потреб. Висловлювати свою любов дитині батьки можуть, за допомогою такого ланцюжка – ніжний дотик - слова заохочення- час присвячений дитині- подарунки – допомога у найскладніших життєвих ситуаціях.

 

Якщо світ не змінити – змініть ставлення до нього…

 

Намагайтеся не зациклюватися на негативних емоціях, спробуйте „перемкнути” свої думки на інші справи. Якщо Ви дуже знервовані, відчуваєте провину, сором тощо, спробуйте знайти причини цього стану та помірковано розібратися в них.

Інші поради

 

ШАНОВНІ ВЧИТЕЛІ

  1. Встановіть довірчі взаємини з учнями; будьте доступними і послідовними; поважайте особистість учня.
  2. Намагайтесь почути учня.
  3. Посміхайтеся учням, використовуйте м’які інтонації, говоріть не дуже голосно й не занадто швидко.
  4. На заняттях емоційно підтримуйте учнів, звертайте увагу на прояви ініціативи, доброзичливо реагуйте на дії дитини. Вирішальний фактор у створенні благополучного психологічного клімату на уроках – емоційний стан вчителя, його настрій1, інтерес. Варто пам’ятати, що діти набагато гостріше все сприймають, ніж дорослі. Необхідно виключити всякий тиск, примус, оцінку, осуд. Надайте дітям можливість висловитися, виявити емоційну активність, будьте терплячі, уважні й доброзичливі – й успіх забезпечений!
ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ
 
  1. Класний керівник, готуючись до зборів, найперше повинен турбуватися їхнім емоційним рівнем.
  2. Якщо батьки не відвідують збори, значить, вони не люблять своїх дітей, або ж вони «голосують ногами» проти форми і змісту зборів, які проводять­ся.
  3. Найкраще, коли у проведенні зборів активну роль відіграють батьки, як­що це необхідно, а також учні й класний керівник.
  4. Класному керівнику потрібно перед дзеркалом навчитися змістовно, ви­нахідливо, чудово і оригінально розповідати про життя у класі і про дітей.
  5. У батьків тільки тоді формується любов до школи і до класу, коли вони беруть активну участь у житті класу і школи.
  6. Батьківські   збори   завжди   закінчуються   індивідуальними   консуль­таціями, які проводить класний керівник, психолог, вчителі –   предметники.
  7. Батьківські збори як монолог класного керівника - це найменш вдала форма їхнього проведення.
  8. Важливо завжди пам'ятати таку особливість зборів: про що б не велася мова, якими б хвилюючими не були дебати, однак після їхнього закінчення все швидко забувається. Тому необхідно відразу після закінчення зборів кожну ідею, кожну пропозицію, кожну пораду, якщо вони прийняті всіма або більшістю, у найкоротший термін, спільно з найбільш зацікавленими батька­ми, розробити до рівня планового завдання і приступити до реалізації.

 

БАНК ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

ПОЧАТОК БЕСІДИ

Я вважаю що нашу бесіду найкраще почати з обговорення...

Сьогодні я пропоную обговорити...

Гадаю, вам добре відомі причини, що спонукали мене зустрітися з вами, і тому мені хотілося б

одразу перейти до обговорення...

Мені хотілося б почату нашу бесіду з...

Я вважаю, що нам насамперед слід обговорити...

Думаю, що ми почнемо нашу розмову з...

Нашу бесіду відповідно до раніше досягнутої домовленості доцільно, на мій погляд, почати з...

           ЯКЩО ТРЕБА ВИСЛОВИТИ СХВАЛЕННЯ ТА ЗГОДУ

Ваші умови мене цілком влаштовують... Цей факт моїх заперечень не викликає... Гадаю, ми можемо домовитися й про... Я цілком поділяю ваш погляд на...

Я. нічого не маю проти...

Це, на мій погляд, дуже хороша ідея...

 Я повністю згоден з вашою думкою про...

 Моє уявлення ... цілком збігається з вашим... Ваші умови в цілому для мене прийняті...

Можна вважати, що в цілому ми домовилися...

ЯКЩО БАЖАЄТЕ ВІДСТОЯТИ СВІЙ ПОГЛЯД

Я пропоную повернутися до обговорення цього питання з дещо інших позицій... Але давайте розглянемо й інші аспекти цього рішення...

 Мені б хотілося одержати від вас додаткову інформацію з цього питання...

Мені здається, що ми дещо відхилилися від теми нашої розмови. Тому я пропоную повернутися до її обговорення...

Я бачу рішення цього питання інакше. У зв’язку з цим я хотів би пояснити...

Я вважаю, що ви погодитеся з наявністю іншого варіанту рішення цього питання, яке мені хотілося б тепер з вами обговорити...

 Хотілося б, щоб ви уточнили питання про...

 Гадаю, що слід обговорити й інші аспекти цього питання...

 Мені хотілося б ще раз повернутися до обговорення питання про...

 Можливо, вам буде цікаво ознайомитися з висновками фахівців з цього питання...

ЯКЩО ВИ ХОЧЕТЕ ВИСЛОВИТИ ПРОХАННЯ

 Ви мене дуже зобов’яжете, якщо погодитеся...

 Не могли б ви...

Я хочу звернутися до вас із проханням про... Якщо вас не дуже обтяжить...

 Я буду дуже вдячний, якщо...

 Я дуже розраховую на вашу допомогу в...

 Я хотів би просити вас про...

З вашого боку буде дуже люб’язно, якщо...

ЯКЩО ВАМ ТРЕБА ВИБАЧИТИСЬ Приносимо наші вибачення за...

Ще раз прошу вибачити мене за...

Ми щиро жалкуємо, що...

ЯКЩО ТРЕБА ВИСЛОВИТИ СУМНІВИ Й НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ

Я б дуже просив вас уточнити.. .оскільки за цим фактом у мене є прямо протилежна інформація...

ЯКЩО ТРЕБА ВИСЛОВИТИ НЕСХВАЛЕННЯ, НЕЗГОДУ ТА ВІДМОВУ

Мене не цілком влаштовують запропоновані вами умови...

    Ми бачимо розв’язання цієї проблеми в дещо іншому світлі...

Прикро, що мої реальні можливості не дозволяють задовольнити ваше прохання...

ЯКЩО БАЖАЄТЕ ВІДХИЛИТИСЯ ВІД ВІДПОВІДІ

Мені важко вам дати точну відповідь...

На жаль, точної інформації про це я не маю...

Мені про це не відомо, тому нічого певного сказати із цього приводу я не можу...

І НА ЗАВЕРШЕННЯ БЕСІДИ Отже, ми підходимо до кінця нашої бесіди...

 

Давайте підіб’ємо підсумки наших домовленостей...

На завершення бесіди я хотів би...

Я вважаю, що сьогодні ми обговорили всі наші питання...

Гадаю, що проблему.. .можна вважати розв’язаною...

Дозвольте мені подякувати вас за цю розмову й висловити надію на подальше порозуміння...

Я хочу висловити щиру подяку за те, що ви знайшли час для нашого спілкування. Гадаю, для вас воно теж було приємне...

 

Рецепт приготування хорошого уроку

Візьміть дюжину найкращих емоцій. Ретельно відберіть тільки ті, що позбавлені розчарувань, злопам'ятності та злості. Після того, як ви відібрали ці дванадцять емоцій, розділіть їх на п'ять (або шість) уроків, які вам доводиться проводити кожного вашого робочого дня.

Додайте до кожного свого уроку:

  • 12 порцій мудрості,
  • 11 порцій терпіння,
  • 10 порцій хоробрості,
  • 9 порцій працездатності,
  • 8 порцій оптимізму,
  • 7 порцій відданості своїй справі,
  • 6 порцій вільнодумства,
  • 5 порцій доброти,
  • 4 порції відпочинку й турботи про здоров'я,
  • 3 порції гумору,
  • 2 порції такту,
  • 1 порцію віри в кожного свого учня.

Примітка: у пропорціях інгредієнтів можливі варіанти на розсуд того, хто готує.

Для того, щоб додати гостроти та насолоди вашому уроку, додайте до нього ложечку гарного настрою, скибку нерозсудливості, за смаком розваги, обов'язково додайте гри й рясно посипте все гарним добрим гумором. А тепер налийте любов до дітей і збийте все енергійними рухами, не допускаючи застою. Поставте вашу страву на вогонь дитячих сердець. Прикрасьте свою страву посмішками, родзинками та гілочками радості. Перед подачею учням урок сервірується спокоєм, самовідданістю та професіоналізмом учителя.

Чітко додержуйтесь цього рецепту, у точності дотримуючись інгредієнтів страви при підготовці кожного свого уроку.

Приємного вам апетиту, шановні колеги! Апетиту до вчительської праці та творчості!

 

  Рекомендації вчителям, щодо підтримки дисципліни в класі

Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і дітьми.

            Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.

 

            При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:

  1. Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.
  2. Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.
  3. Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.
  4. Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.
  5. Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.
  6. Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.
  7. Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.
  8. Будьте привітними.
  9. Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.
  10. Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.
  11. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.
  12. Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.
  13. Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях  гуртка, позакласних заходах, спільних походах.

Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі. Виявляйте коректність у взаєминах з батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.

 

Заповіді для вчителя

Раджу всім вчителям жити за такими «Заповідями»

-         "Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим що можна. Перевіряй свої вчинки... Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре".

-         
- "Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром".

-         
- "Усі блага і радощі життя створюються працею. Без праці не можна чесно жити... Нероба, дармоїд — це трутень, що пожирає мед працьовитих бджіл. Навчання — твоя перша праця. Йдучи до школи, ти йдеш на роботу".

-         
- "Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним, ... товаришу в біді. Не завдавай людям прикрості. Поважай та шануй матір і батька, вони дали тобі життя, вони виховують тебе, вони хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим серцем і чистою душею".

-         
- "Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості. Будь непримиримим до того, хто прагне жити за рахунок інших людей, завдає лиха іншим людям, обкрадає суспільство".


 

Педагог, учитель, вихователь – довірена особа суспільства, якій вона ввіряє найдорожче і найцінніше – дітей, свою надію, своє майбутнє. Доля дітей в руках педагога, в його золотому серці, він має бути джерелом радісного пізнавального і морального зростання своїх вихованців. Жодна інша професія не ставить таких вимог до людини. Педагог зобов”язаний бути яскравою, неповторною особистістю, носієм загальнолюдських цінностей, глибоких і різноманітних знань, високої культури.